Психологічні поради

16 лютого 2016 року голова центру дозвілля учнівського самоврядування училища Лілія Федорченко разом з практичним психологом  Валентиною Берлєтовою брала участь у тренінгу на базі Молодіжного клубу «Компас» Благодійного фонду «Благо» з особистісного росту на тему: «Самооцінка і рівень ваших бажань. Самооцінка особистості і рівень ваших бажань. Як досягти успіху». Учасники тренінгу дізналися все про самооцінку та умови досягнення поставлених цілей. В ході тренінгу, учні повинні були зобразити людину із завищеною та заниженою самооцінкою, вказати якості таких людей, а тренери проаналізували результати роботи учнів, вказали основні стереотипи у мисленні людей та запропонували учасникам  тренінгу вправи для виправлення помилок.

Життя – це можливість. Скористайся нею.
Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.
Життя – це обов’язок твій насущний. Виконай його.
Життя – це гра. Стань гравцем.
Життя – це багатство. Не розтринькай його!
Життя – це надбання. Борони його.
Життя – це кохання. Насолодися ним сповна.
Життя – це таємниця. Пізнай її.
Життя – це долина сліз. Здолай усе!
Життя – це пісня. Доспівай її до кінця.
Життя – це боротьба. Стань борцем.
Життя – це безодня невідомого. Ступи в неї без страху.
Життя – це удача. Шукай цю мить.
Життя таке чудове – не змарнуй його.
Це твоє життя. Виборюй його!
Мати Тереза
Практичний психолог ДНЗ ХВПУ № 6 – Павлова Тетяна ВіталіївнаНапрямки діяльності психологічної служби:
Ø адаптація учнів до умов перебування в навчально-виховному закладі;
Ø організація роботи з обдарованими дітьми;
Ø робота з дітьми «групи ризику»;
Ø робота з учнями з сімей, що потрапили у складні життєві обставини;
Ø визначення професійної спрямованості старшокласників;
Ø сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів;
Ø орієнтація учнів на здоровий спосіб життя.
Робота психологічної служби училища здійснюється відповідно наступним нормативним документам:
1. Конституція України.
2. Декларація прав людини.
3. Конвенція про права дитини.
4. Закон України «Про освіту».
5. Закон України «Про загальну середню освіту».
6. Етичний кодекс психолога, прийнятий на 1-му установчому з’їзді Товариства психологів України 20.12.1990 р. в м. Києві.
7. Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом МОНУ №616 від 02.07.2009 р.
8. Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджене наказом МОНУ № 691 від 19.10.2001 р.
9. Лист МОНУ від 27.08.2000 р.№ 1-9 (352) «Про планування діяльності, ведення документації і звітності всіх ланок психологічної служби системи освіти України» Інформаційний збірник МОНУ № 20, 2000 р., ст. 3-16.
10.Лист ГУОН від 13.06.2002р. № 1456 та лист МОНУ від 27.11.2000 р. № 109 «Про тривалість робочого тижня практичних психологів (соціальних педагогів) дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти».
11.Наказ МОНУ від 20.04.2001р.№330 «Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в загальноосвітніх навчальних закладах МОНУ».
12.Наказ МОНУ від 06.10.2010 №930 «Типове положення про атестацію педагогічних працівників».
13.Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.12.1995 №339 «Про норми часу на роботи, що виконуються практичним психологом та соціальним педагогом системи освіти, які розроблені та апробовані Навчальним центром продуктивності Міністерства праці України».
14.Наказ МОНУ від 06.08.2013 № 1106 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017року».
15.Лист МОНмолодьспорт України від 26.07.2012 №1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».
16.Лист МОНУ від 06.06.2013 № 1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти».
17.Лист МОНУ від 25.07.2014 №1/9-374 «Простан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015н.р.».
Також робота психологічної служби училища ведеться згідно з урахуванням наступних державних програм:
1. Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (затверджено Законом України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI).
2. Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009-2015 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 41).
3. Державної програми “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006р. № 1849).
4. Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.Психолог? Нет, он не волшебник,
Не чудотворец, не атлет,
Не жизненных задач решебник,
И он не супер-человек.
Он так же дышит, так же любит,
И так же чувствует, как все.
Он не вершит великих судеб,
Он все не знает о тебе.
Твои измерить может память,
Мышленье, темперамент, речь.
Он может лишь чуть-чуть исправить,
Но он не в силах уберечь.
Души твоей путеводитель,
Он лишь подсказка – не ответ,
Дорожный знак, ограничитель
Твоих ошибок, друг побед.
Гармонии в душе желая,
За вас не сотворит ее,
Советом в жизни помогая,
За вас ее не проживет.
Психолог? Нет он не волшебник,
Не шарлатан, не чародей,
Он не святой, не тяжкий грешник,
Он – человек среди людей. 

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
УЧНЯМ:

Як удосконалити свою увагу
1.    Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2.    Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3.    Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4.    Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5.    Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6.    Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7.    Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8.    Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9.    Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10.Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11.Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12.Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13.Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14.Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15.Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16.Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17.Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18.Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19.Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20.Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21.Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22.Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завданьРекомендації психолога «Перед олімпіадою»
Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.
Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.
Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.
Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.
Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.
Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.
Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, – це опорні пункті відповіді.
Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.Як готувати домашні завдання1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

6. Між уроками роби перерви.

7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.

8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).

9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.

11. Складай план усної відповіді.

12. Перевіряй себе.

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:
•  Готуйтеся!
•  Ретельно вивчайте матеріал.
•  Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
•  Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
•  Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.
•  Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
•  Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
•  Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
•  Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію,  не хвилюйтеся.

Під час уроку:

•  Уважно прочитайте завдання.
•  Розподіліть час на виконання завдання.
•  Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
•  Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

 

Поради психолога підліткам.

   Коли відбувається конфлікт між батьками та підлітками, дитина відчуває себе незрозумілим, одиноким, несправедливо ображеним чи агресія переповнює її. Не слід шукати в такій ситуації винуватих, це глухий кут. Але підліток може подумати, що особисто він може зробити, як поліпшити якість свого життя.
По-перше, підліткові або дитині потрібно згадати когось із свого оточення, хто його розуміє, підтримує, любить, приймає таким, яким він є. Потім можна згадати випадок, коли він відчував таку підтримку про когось, в аналогічній ситуації. Дуже важливо відчувати, що така людина є в твоєму серці, навіть якщо він далеко, його немає поруч і в конкретних обставинах він не може допомогти.
По-друге, слід для себе зрозуміти і усвідомити, що батьки такі ж люди як і ти, зі своїми проблемами, болем, турботами, звичками, особливостями. І якби вони знали або могли жити по-іншому, то вони обов’язково змінили б своє життя, просто поки вони самі не знають як це зробити. У даному випадку підліток, зі своїм креативним, допитливим розумом якраз і може внести новий, свіжий струмінь в їхні стосунки і в їх життя. Але це не означає, що слід ставити перед собою мету поміняти переконання або звички батьків, поміняти їх життя.
Дуже важливий крок, для конструктивного діалогу – це зрозуміти батьків, прийняти їх такими, які вони є і пробачити. Іноді гумор добре розряджає і внутрішньо і зовнішня напруга. Це завжди краще, ніж вставати в позу і говорити: «Ви все одно нічого не розумієте!»Але ж такі почуття, як образа, або агресія, вони дуже сильні, як же можна їх позбутися?
Так, почуття дійсно дуже сильні, вони деструктивні за своєю природою, і мають властивість поглинати людину цілком. Але це сильне оману, що позбутися від них дуже важко. Як тільки підліток розуміє, що все в його руках, не якісь міфічні почуття володіють їм безроздільно, а він господар своїх емоцій і станів, то він починає трансформувати ці почуття, як тільки вони починають зароджуватися в ньому. А що може підліток зробити, якщо конфлікт вже відбувся?
Чи може підліток сам почати цей діалог, який би привів до вирішення конфлікту і як йому це зробити? Можна виділити чотири основні напрями, які допоможуть у вирішенні конфлікту.
Постаратися в розбіжностях знайти те, що є в них спільне. Дуже часто, і підліток, і батьки, за своєю суттю хочуть одне й того ж, тільки можуть дуже сильно відрізнятися методи і способи реалізації, уявлення, як це має статися, або подача, форма самої мети. Через ці розбіжності обидві сторони забувають про самій серцевині, ідеї, для чого, власне все це.
Важливо підлітку показати, дати дуже ясно зрозуміти батькам, що йому можна довіряти, що він може приймати рішення, що він відповідальний, так, щоб батьки повірили, змогли це відчути.
Подивитися, на які поступки зі свого боку підліток готовий піти, не відкидати все одним махом, а відокремити, що для нього не прийнятно, а що він насправді цілком може зробити.
Далі дуже важливий шлях, по якому корисно слідувати в будь-яких життєвих ситуаціях. Подумати: «Що я хочу від батьків? Чого мені не вистачає?». Це може бути, наприклад любов, або розуміння, прийняття, вміння слухати і чути. І самому навчитися це робити і давати. Просто від чистого серця.
Підліток сам може почати діалог з батьками, як говоритися, якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори. Я розумію, наскільки це не просто, і стикаюся з тим, що й дорослі люди відчувають великі труднощі в тому, як почати діалог, так і провести його в конструктивному ключі. Але потрібно до цього рухатися, нехай маленькими кроками, але вперед. Шукати відповідний момент, стежити, щоб діалог не перейшов в обопільні звинувачення. Іноді дитині набагато легше дається почати розмову, і таку можливо не можна упускати.

Поради виховання важких підлітків

Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим.
Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із нею.
Це завжди не просто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині.
Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними:

1. Інтерес
З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею.
Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом.

2. Строгість
Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.
Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності  безглузда.
Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.

3. Спілкуйтеся щодня
Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.
Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку.
Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно.
Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації.
Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..

4. Терпіння
Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.

5. Упереджу вальний підхід
Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.

6. Єдиний фронт
У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

Поради психолога, які допоможуть батькам зрозуміти проблеми підліткового віку та налагодити відносини з “проблемними” дітьми-підлітками.
Пам’ятайте, що основна діяльність підлітка – не навчання, а спілкування з однолітками. Відносини з товаришами – у центрі життя підлітка, вони визначають конкретні сторони його життєдіяльності. Тепер дитині вже мало перебувати серед ровесників, для нього важливо займати таку позицію, яку йому хотілося б. На соціальний статус у колективі більше не впливає успішність навчання і стосунки з учителем, тепер важливим стає те, як дитина налагоджує свої стосунки з ровесниками. Поняття “хороший учень” більше ототожнюють з поняттям “хороший товариш”, тобто доросла мораль не збігається з дитячою, але щоб залишитися “хорошим товаришем”, хороший учень повинен дати списати. Тому значно зростає вірогідність конфліктів з однолітками та вчителями. Щоб завоювати увагу і повагу ровесників, підлітки вдаються до різноманітних методів – від повного і бездумного наслідування “лідерам” до порушення дисципліни і різноманітних асоціальних проявів. Акцентуйте увагу дитини на тому, що важливо розвивати свої найкращі здібності, реалізовувати інтереси, заохочуйте прояв хобі. Не вимагайте однакової успішності з усіх предметів, адже кожній дитині притаманні свої особисті схильності і здібності.
Мотиваційна криза.
У вашої дитини спостерігається так званий “Мотиваційний вакуум”, коли ближня зовнішня мотивація навчання (оцінка, похвала, примус) вже не влаштовує дитини, а далека внутрішня (жадібність пізнання, успішна соціалізація в перспективі) ще не виникла, не сформувалася. Якщо ще в молодшому шкільному віці у дитини над зовнішнім мотивом переважав пізнавальний, то для нього просто змінюється характер процеса навчання: тепер воно не обмежується старанним виконанням завдання вчителя, а набуває форми самостійної пошукової діяльності. Робіть ставки на будь-які прояви самостійності дитини, сформуйте в сім’ї культ знань, а не культ оцінки, демонструйте особистий приклад отримання емоційної насолоди від процесу пізнання. Не забувайте, що в цей період в нервових центрах процеси збудження переважають над гальмуванням. На початку з’являється зайва метушливість, а потім наступає сонливість, або ж, навпаки, сильна збудливість. При цьому обсяг виконаної роботи збільшується, а якість зменшується – зростає відсоток помилкових дій. Тому не примушуйте своїх дітей додатковими завданнями. Важливо пам’ятати, що молодші підлітки потребують, перш за все, в правильному режимі роботи, активний відпочинок на свіжому повітрі, який забезпечить запобігання емоційно-психічних перевантажень.
Емансипація. (Звільнення від опіки дорослих, прагнення незалежності, самостійності, відчуття дорослості, негативізм) – це теж не проблема.
Людина в цьому віці вже зовсім не дитина, але ще не дорослий. Він прагне переосмислити свій погляд на навколишній світ. Тобто дитина перестає «на віру» сприймати все те, що вона в готовому вигляді приймає від дорослих, а прагне виробити власні погляди, власну думку, яка часто суперечить поглядам дорослих. Визначайте право дитини на власну думку, на самостійність вибору і на помилку. Радиться з ним у вирішенні сімейних проблем, звертайтеся до нього за допомогою, не уступіться вибачень перед дитиною, коли це дійсно потрібно.
Криза самооцінки.
Мислення молодшого підлітка набуває критичність, дитина ставить під сумнів все, що говорить дорослий. Вам, напевно, це теж не подобається? Але знайте, що і вашій дитині зараз нелегко. Адже він починає перебільшувати свої недоліки, причини непорозумінь з навколишнім світом знаходить тільки в собі. Самооцінка різко знижується. Тому так важливо частіше хвалити підлітків, підшукуючи конкретні контраргументи для їх переконання. Дитина в цьому віці потребує в загальній позитивній оцінці своєї особистості незалежно від конкретних результатів. Потрібно робити акценти на сильних сторонах особистості підлітка, на її позитивних рисах.
Найголовніша порада.
Любіть дитину з усіма його недоліками, не бійтеся визнати і свою недосконалість. А ще навчіть його просто бути щасливим, демонструючи своє життєве кредо: “Хочеш бути щасливим – так будь їм!”. Підліткову психіку іноді називають періодом гормональної дурості. Пошук і становлення свого “Я” – це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У сім’ях, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права і обов’язки, реакції емансипації проходять більш м’яко і породжують менше конфліктів.